Як Агенти крові рятують життя: коли важлива кожна крапля

Чи можна врятувати чиєсь життя, зробивши одне добре діло? Ми з «Агентами крові» вважаємо, що так! І зробити це дуже просто: потрібно прийти на нашу спільну акцію й поділитися частиною своєї сили та життя – своєю кров’ю.

Перш ніж це зробити, ми б хотіли, щоб ти знав, як це все насправді працює, чому так важливо донатити кров, й чому це все зовсім не страшно й навіть корисно.

Розповідають: Олена Балбек, менеджерка проєктів, продюсерка соціальних проєктів, засновниця Агентів крові та Альона Мига, завідувачка Центру крові, лікар-трансфузіолог.

Менеджерка проєктів, продюсерка соціальних проєктів, засновниця Агентів крові

– Чому ви обрали саме цей напрямок для своєї діяльності?

– У тему донорства я потрапила випадково. Мені здається, що каталізатором таких рішень є наявність вільного часу, амбіцій, емпатії і якоїсь відваги. Колись мені довелося шукати донорів тромбоцитів доньці родички. Це був грудень 2013-го та січень 2014 років, тоді піднялась Революція Гідності й було дуже складно знайти регулярних донорів. Тоді я зрозуміла, що люди нічого не знають про донорство та підготовку до нього. Подумала, що було б добре, якби існувала організація, яка бере на себе цю функцію просвітлення й комунікації. Так з часом з’явилися Середи в Охматдиті, а вже потім й Агенти крові.

– З якими складнощами ви зіткнулися за часи існування проекту?

– Найскладніше те, що ми насамперед просимо від людей не гроші, а щось складніше — час і кров. Ми просимо ділитися чимось дуже важливим, а натомість нічого не даємо, крім підтримки. Тому стараємося робити так, аби кожен донор отримав достатньо уваги.

Друга проблема: ми не працюємо на своїх майданчиках, у нас їх просто немає. Тому ми не можемо на сто відсотків гарантувати якість усього сервісу. Тобто ми запрошуємо донорів до державних Центрів крові, де медперсонал уже сформував свій підхід до людей. Часто нам доводиться удосконалювати цей момент та пояснювати важливість м’якого спілкування з донором.

Ще одна складність — структура організації: у всіх волонтерів є основна робота. З одного боку, у нас крута команда волонтерів, яка сформувалася на роки й працює з постійним запалом. Але, з іншого боку, така структура дуже тендітна в контексті організації процесів. Людина може просто втомитися або не мати часу на роботу над проєктом. Доводиться оперативно шукати заміну. У людей немає зобов’язань безкінечно працювати на Агентів, вони завжди можуть піти й це треба розуміти й вчасно страхувати усіх.

– Чи взаємодієте ви з подібними іноземними фондами чи організаціями?

– У нас дуже багато колаборації з бізнесом, громадськими організаціями та інфлюенсерами, а от щодо ГО нашого спрямування є нюанси. По-перше, нас не так багато, а по-друге, у нас різна специфіка роботи. Ми спілкуємося з Донор.UA, але робимо це ситуативно. У постійній співпраці немає сенсу.

– Як ви знаходите донорів? Чи є співпраця з великими компаніями? Чи організовують вони співробітників для крові?

Соціальні мережі, сарафанне радіо, креативні акції, колаборації з брендами та корпоративні виїзди – це наші основні кити розвитку. Завдяки цим інструментам ми залучаємо все більше донорів. А деякі компанії з Дня донора роблять окремий повноцінний івент для компанії, це тішить. Така комунікації ефективна і залишає багато позитивних емоцій.

Статистика виїзних донацій:

– червень 2 (EvoPlay, Pulp Mill Print)
– липень 3 (Levi9, Перемога Space, Київ волонтерський)
– вересень 4 (Voki Games, Pari Match, Apollo Next, Pulp Mill Print)
– на жовтень планується дві — 27.10 та 28.10.

Багато компаній звертаються із запитом на 28 число, аби організувати окремий цілісний івент на Гелловін. Насамперед це привід зібрати співробітників в одному місці на тривалий час, дозволити їм зробити гарну справу і водночас добре відпочити разом.

Щодо донацій у центрах крові, то залучати туди донорів нам допомагають соціальні мережі. Достатньо оприлюднити допис, що ми шукаємо донорів для Охматдиту, як уже назбирується 50+ людей у чатику на конкретний день донації. Під час війни люди чутливі до таких запитів і швидко реагують на них. Крім того, взаємодія з різними ресторанними бізнесами дозволяє давати донорам приємний бонус: безкоштовну каву, солодощі чи цілісний сніданок.

– Як змінився ваш графік після 24 лютого 2022 року?

Чергування у центрах крові зупинилися від початку вторгнення і до 1 травня. Ми не могли ризикувати безпекою волонтерів, але сам проєкт працював. Ми координували віддалено роботу семи центрів крові у Києві (Інститут раку, Інститут Амосова, Інститут Серця, Феофанія, Охматдит, центри крові на Берлінського та Запорожця, а також Центр дитячої кардіології та кардіохірургії) та налагоджували співпрацю з таксі, аби донори могли безпечно і швидко здавати кров. Зараз ми уже щотижня регулярно чергуємо в Києві та Одесі. Донорів приходить достатньо, потреби центрів крові закриваємо успішно.

Також паралельно ми запустили підпроєкт “Зупинимо кров”. Це закупка такмеду для Сил оборони України. За пів року існування проєкту нам вдалося закупити військовим і медикам:

Турнікетів — 1 994;
Оклюзійних наліпок — 1 472;
Гемостатиків — 1 043;
Ізраїльських бандажів — 1 828;
Аптечок — 24;
Назофарингіальних трубок — 79;
Різні пластирів, ножиць тощо – 287.

Рівно за шість місяців роботи проєкту ми замовили медичних засобів на 2 872 629, 31 грн, з урахування конвертації валюти. І на цьому ми не зупиняємось, закупки такмеду тривають і триватимуть аж поки військові матимуть у цьому потребу.

– Як ви гадаєте, за сім років існування Агентів крові скільки життів було врятовано?

– Складно порахувати, скільки людей вижило завдяки наявності крові у центрі, але ми точно знаємо, що для тисяч пацієнтів ця кров полегшила лікування чи забезпечила проведення операції. Зменшення болі – це уже перемога для нас.

– Що б ви хотіли покращити у сфері донорства, яка ваша роль та місія?

– Глобально плануємо відкривати осередки в інших містах, масштабуватися в межах країни. Якщо хоча б у 20 великих центрах крові будуть такі невеличкі осередки волонтерів, впевнена, ми змінимо систему. Коли мрії стають схожими на цілі, нам завжди стане сили їх досягти. Наша основна місія полягає у побудові та розвитку культури донорства крові в Україні, аби донація ставала звичкою для людей, а ми у цьому процесі відіграємо роль комунікаційної підтримки. З одного боку, ми покращуємо сервіс у самих центрах крові, а з іншого — стараємось залишити у донорів приємне враження навіть попри недоліки держустанов, які ми не в компетенції виправити.

– Які відмінності донорства у нас та в Європі, Америці?

– У кожній країні своя система і правила, зумовлені історичними, антропологічними, медичними чинниками. Наприклад, у деяких країнах ніколи не було платного донорства, або ж навпаки — воно було завжди платним. Є країни, яких оминула Друга світова війна, а отже, і традиції донорства (яке активно розвивалось саме у цей період) сформувалися за іншими принципами. Або візьмімо Японію — там немає проблеми з дисципліною населення, але нація старіє, тож ця особливість позначається й на кількості донорів.

Є своя специфіка і в мультинаціональних країнах. Наприклад, у Великій Британії проходили масові кампанії, де просили людей з мусульманських країн активніше здавати кров. Або в Америці поширюють запити «We need black blood» — це не сегрегація, а рідкісний підтип крові, який здебільшого трапляється у темношкірих людей. Якою б не була система донорства, ми бачимо, що донорів бракує скрізь.

Завідувачка Центру крові, лікар-трансфузіолог

– Як давно ви працюєте з донорами?

– У центрі крові з 2011 року, тобто повноцінний тісний контакт з донорами протягом 11 років.

– Скільки життів рятує кров від одного донора?

Донор здає цільну кров, але в такому вигляді кров не переливається відразу ж пацієнту. Кров обов’язково розподіляють на компоненти. З одного контейнера цільної крові об‘ємом 450 мл ми отримуємо три компоненти: еритроцитарну маса, плазму та тромбоцити. Тож виходить, що один донор може врятувати три життя.

– Протипоказання до здачі крові. Опис причин доступною мовою. Чому не можна молока, смаженого та яєць?

– Якщо вас цікавить, за яких обставин ви не можете стати донором, є два варіанти: абсолютні протипоказання та відносні. При абсолютних протипоказаннях ти ніколи не зможеш стати донором. 

До них відносяться:

Відносні протипоказання несуть тимчасовий характер. Наприклад, донор може захворіти на ГРВІ, або нанести татуювання, зробити вакцинацію, і на певний час може бути відсторонений від здачі крові. Але після одужання може долучитись до донорства.

До них відносяться:

Взагалі список може бути дуже великим й саме для цього на прийомі знаходиться лікар-терапевт, який може донору це все пояснити. 

Щодо молока, яєць та смаженого, то це можна пояснити тим, що такі калорійні продукти можуть порушити біохімічні показники крові. Наприклад, споживання смаженого або жирного домашнього молока напередодні або з вечора призводить до підвищення холестерину. 

– Як часто можна здавати кров?

– Частота здачі крові для чоловіків та жінок відрізняється. Жінки можуть здавати цільну кров чотири рази на рік, чоловіки – п’ять разів на рік. Якщо ж говорити про компоненти крові (плазма або тромбоцитофорез), тут, незалежно від статі, ти можеш здавати шість разів на рік. Це пояснюється тим, що при компонентній здачі крові організм встигає швидше відновлюватись. 

При здачі цільної крові еритроцити відновлюються протягом двох місяців, також ти втрачаєш певну кількість гемоглобіну. Якщо рівень заліза у крові й так був низьким, тобі потрібно більше часу для відновлення. Також відновлення потребують твої запаси білка та води, але на ці процеси організм витрачає менше часу.

– Який шлях проходить кров від донора до реципієнта?

– Для того, щоб твоя кров потрапила до реципієнта, кров має пройти повний комплекс обстеження на гемотрансмісивні інфекції (гепатити В, С, сифіліс та ВІЛ). Донор повинен пройти обстеження та співбесіду з лікарем й розповісти про всі свої минулі, наявні та можливі спадкові захворювання. 

Після спілкування з лікарем, донора направляють до лаборанта на визначення групи крові, резусу та рівня гемоглобіну. Після цього донор обов’язково має випити чаю та трохи відпочити безпосередньо перед головною процедурою. 

Після здачі кров консервується. Це дозволяє їй зберігатися досить тривалий час (від 35 до 45 діб). Далі твоя кров потрапляє до центрифужної, де вона розділяється на компоненти – еритроцитарну масу збіднену лейкоцитами, плазму та тромбоконцентрат. Паралельно з цим процесом проводиться обстеження донора на наявність інфекції.

Після того, як лабораторія підтвердила, що твоя кров є абсолютно безпечною, цей пакет маркується й може бути виданий пацієнту. 

Ми щодня отримуємо заявки на забезпечення компонентами крові оперативного втручання. Наприклад, для операції на серці з використанням апарату штучного кровообігу. Під час такої операції часто виникає потреба у великому об’ємі компонентів крові.

– Яка кров найчастіше потрібна?

– Найчастіше потрібна перша та друга група крові. Все це обумовлено поширеністю серед населення. Далі йде третя й четверта, найменший відсоток припадає на групи крові, які мають негативний резус. Саме тому в банку найбільше крові першої та другої групи. Тож якщо пацієнт потребує третьої групи з негативним резусом, потрібно терміново шукати донорів саме з такою групою крові.

– Який рекорд був зі здачі крові?

Рекордним місяцем у нас був червень у Всесвітній день донора, адже кожен хоче долучитися до цієї справи саме в цей день. У це свято ми можемо заготовити до 400 літрів концентрованої крові. Спад донорства – це осінньо-зимовий період. 

– Як правильно харчуватися та який спосіб життя вести, щоб стати зразковим донором?

– Для того, щоб стати взірцевим донором, дійсно потрібно правильно харчуватись. Взагалі раціон повинен бути збалансованим (білки-жири-вуглеводи). Виключити з раціону джанкфуд, додати якомога більше корисних продуктів (свіжі овочі та фрукти). Але навіть тут є деякі виключення саме напередодні здачі крові. 

Щоб показники гемоглобіну були у нормі (особливо це стосується організму жінок через фізичні особливості), треба додати у раціон продукти з високим вмістом заліза. Також бажано додати продукти, багаті на вітамін С та фолієву кислоту. Страви краще варити, запікати або тушкувати.

Особливо важливо слідувати інструкціям, написаним у пам’ятках донорам. Якщо там написано, що тобі потрібно пити більше води, добре виспатися й не їсти нічого смаженого та жирного, правильно поснідати, то краще дотримуватись рекомендацій.

Наприклад, правильний сніданок допоможе знизити стрес на організм після здачі крові, й ти швидше відновишся. Адже донорство – незвичний процес для твого тіла (особливо для чоловіків), й воно може відреагувати на це негативно. Це може бути слабкість, втрата свідомості тощо. Це може статися навіть через 7 хвилин після процедури, коли ти вже попив чаю або води й здається, що вже все позаду. 

– Як ви вважаєте, чому люди бояться крові?

– Я думаю, що люди не стільки бояться виду крові, скільки голки. Діаметр голки, яку ми використовуємо для забору крові, повинен бути трохи менший за судину. Завдяки цьому кров на шляху від вени до контейнера отримує мінімальні пошкодження.

У нас були випадки, коли донори втрачали свідомість на самому початку, коли в них брали кров з пальця. Це такий собі маленький больовий шок:) Хтось може боятися просто виду крові, адже вона має дуже специфічний запах. 

Раніше було багато побоювань, що ця процедура не дуже безпечна в інфекційному плані. Наразі ж весь процес проходить у повній стерильності (один донор – одна голка – один контейнер для заготівлі крові) з відповідним обладнанням.

Уперше завжди трохи моторошно, але після того, як донор проходить через прокол судини, страх зникає. У нас є така категорія донорів, які відчувають ейфорію після здачі крові. Говорять, що почувають себе краще, організм відновлюється, омолоджується.

Людина, яка приходить стати донором у піднесеному настрої, робить дуже добре, адже така кров вже несе в собі заряд позитивної енергії. 

– Як перестати боятися крові?

– Я рекомендую не дивитися, коли проводиться венепункція (введення голки у судину). Наші медсестри дуже чуйно ставляться до кожного донора й намагаються відвертати його увагу у неприємні та лякаючі моменти. Вони розмовляють, щось запитують, жартують, тримають за руку тощо.

Буває й так, що не кожна людина може бути донором, тому ти повинен уважно прислухатися до себе. Це залежить не тільки від емоційного настрою, але й від того, як на це реагує організм. Якщо вперше це завжди великий стрес, то з кожною наступною процедурою він буде поступово зникати. 

– Що б ви хотіли покращити у сфері донорства?

– Ми з Агентами Крові вже одинадцять років працюємо над тим, щоб донорство стало регулярним і сумлінним. Це обов’язкова умова, адже донор повинен регулярно проходити повне обстеження. Ми повинні постійно відстежувати стан здоров’я наших донорів через високі ризики занесення інфекції. Одне відвідування косметологічного салону або салону тату може зробити так, що ти певний час не зможеш здавати кров. 

Регулярне донорство – це коли людина приходить до центру здачі крові раз на три місяці. Також вона повинна проходити обов’язкове медичне обстеження через шість місяців після процедури. Я вже казала, що після здачі цільна кров розділяється на компоненти. Особливість плазми полягає в тому, що саме в ній можуть знаходитися небезпечні віруси та бактерії, які на момент обстеження донора були в неактивній фазі. 

Гепатит С може дуже довго знаходитися в організмі й ніяк себе не проявляти до моменту, поки його носій не ослабне через застуду або щось подібне. Саме тому в нас є таке поняття, як карантинізація плазми, яка триває 180 діб. Це означає, що через пів року, донор має знову відвідати центр крові й пройти повторне повне обстеження. Якщо він не захворів за цей період, значить карантин можна знімати. 

– Чи є користь від донорства самому донору?

– Це омолодження та загартовування організму. Стимуляція роботи червоного кісткового мозку, яка прискорює регенерацію та створення нових молодих клітин. 

Коли ти здаєш кров, то разом з нею з тебе виходить цілий пул клітин. У нашому тілі є клітини, які щойно вийшли з кісткового мозку, є зрілі клітини, й ті, які вже виконали свою функцію й збираються відмирати.

Після здачі крові реакція організму на стрес – стимуляція вироблення нових клітин. Донорство на регулярній основі робить так, що твій організм постійно виробляє молоді клітини, які працюють значно краще, ніж старі. 

Є й не дуже приємний момент: з кожною здачею крові ти втрачаєш залізо. Але це просто виправити – потрібно правильно харчуватись.

Якщо хочеш допомогти й поділитися своєю силою, рятуючи життя – заходь за посиланням та реєструйся на «День Донора» в AOPLLO NEXT за посиланням →