Як імунні клітини та нейрони впливають на здоров’я мозку, поведінку та захворювання

Нові дослідження показують, як імунні клітини проникають у мозок і впливають на неврологічні захворювання, психічне здоров’я і навіть поведінку. Таким чином вони змінюють наше розуміння функцій мозку та відкривають можливості для нових методів лікування!

Вчені змогли побачити, як імунна та нервова системи постійно «спілкуються» між собою — іноді зі шкідливими наслідками. У недавньому огляді, опублікованому в журналі Nature, вчені Гарвардської медичної школи дослідили, як ця комунікація, відома як нейроімунні взаємодії, може сприяти розвитку захворювань мозку, впливати на поведінку та формуватися під впливом нашого оточення та сну.

Дедалі більше доказів свідчить про те, що імунні клітини та клітини мозку тісно взаємодіють. І це значно впливає на здоров’я та захворювання мозку. Ранні дослідження розсіяного склерозу показали, що імунні клітини проникають у мозок і викликають запалення.

Зараз є докази того, що ця імунна активність також бере участь в інших захворюваннях, зокрема хворобах Альцгеймера та Паркінсона.

Клонально розширені CD8+ Т-клітини були виявлені в спинномозковій рідині пацієнтів з хворобою Альцгеймера. Вони реагують на такі білки як бета-амілоїд. Також виявили, що ці клітини атакують тау-білки в експериментальних моделях, завдаючи шкоди нейронам.

При хворобі Паркінсона CD8+ Т-клітини атакують альфа-синуклеїн, сприяючи втраті нейронів. Аналогічно, Т-клітини-помічники TH17, які продукують інтерлейкін-17 (IL-17), причетні до дегенерації дофамінергічних нейронів як при хворобі Паркінсона, так і при деменції з тільцями Леві. Т-клітини, що реагують на певні білки, також погіршують ураження нервів, пов’язані з розсіяним склерозом.

Однак імунні клітини іноді також можуть сприяти відновленню. Дослідження показали, що Т-клітини, що реагують на ЦНС, допомагали відновити зір у моделях пошкодження зорового нерва. Дослідники також припустили, що деякі «інтероцептивні» Т-клітини діють як датчики пошкодження тканин і можуть сприяти загоєнню, реагуючи на сигнали всередині організму.

У огляді також обговорювалося, як імунна активність змінює поведінку. Дослідження показали, що ксантин з CD4+ Т-клітин сприяє стресовим реакціям, схожим на тривогу, а IL-17 з γδ Т-клітин посилює поведінку, пов’язану зі страхом. Крім того, запалення у вагітних мишей призводило до народження потомства із соціальними труднощами.

Крім того, інфекції та хронічний стрес пов’язані з вивільненням імунними клітинами таких молекул як матрична металопротеїназа 8 (MMP8) та інтерлейкін-6 (IL-6), які можуть порушувати гематоенцефалічний бар’єр, впливаючи на мозкові ланцюги, що контролюють настрій і мотивацію. Ця взаємодія може сприяти депресії та соціальному відстороненню під час хвороби. Ці висновки свідчать про те, що імунна активність комплексно впливає як на здоров’я мозку, так і на поведінку.

Вчені також обговорили, як наше середовище, харчування та режим сну впливають на взаємодію імунної системи з мозком. Мікроорганізми, забруднювачі та компоненти раціону можуть впливати на цей делікатний зв’язок між мозком та імунною системою.

Відомо, що мікробіом кишківника виробляє молекули, які потрапляють до мозку і впливають на імунні клітини як безпосередньо, проникаючи через гематоенцефалічний бар’єр, так і опосередковано, змінюючи імунні клітини, які згодом мігрують до мозку. Дослідження на мишах показали, що зміни в кишкових бактеріях впливають на Т-клітини, які беруть участь у запаленні мозку, а побічні продукти бактерій також сприяють відновленню нейронів.

Крім того, відомо, що важливу роль відіграє харчування, оскільки високий вміст солі пов’язаний зі збільшенням кількості запальних Т-клітин та порушенням когнітивних функцій. З іншого боку, триптофан, що міститься в їжі, регулює астроцити, які відіграють важливу роль у нейроімунній рівновазі.

У огляді підкреслено важливість сну для здоров’я мозку та імунітету. Відомо, що мелатонін впливає на поляризацію Т-клітин CD4+, а гіпокретин пригнічує вироблення запальних моноцитів, що пов’язано з атеросклерозом. Недостатній сон може викликати запальні реакції, погіршувати серцеві та сприяти розвитку аутоімунних захворювань, зокрема нарколепсії. Порушення сну також може сприяти довготривалій нейроімунній дисфункції.

Забруднювачі можуть мати подібні руйнівні наслідки. Дослідження показали, що хімічні забруднювачі можуть активувати арилгідрокарбоновий рецептор (AHR) у клітинах мозку, викликаючи запалення та підкреслюючи вплив токсинів навколишнього середовища на здоров’я мозку.

Ці висновки підкреслюють роль щоденного впливу: від їжі, яку ми їмо, до повітря, яким ми дихаємо, і якості нашого сну у тонкому формуванні комунікації між мозком та імунною системою.

Ми з радістю чекатимемо тебе та твоїх друзів у наших спортивних просторах APOLLO NEXT. Сподіваємось, що ти знайдеш тут свого тренера, нутриціолога та дружню спортивну спільноту. 

Підпишись на наш канал в Instagram та Tiktok, щоб дізнаватись ще більше цікавої та корисної інформації!