Як фастфуд впливає на мозок – дослідження

Минулі дослідження показують, що ми споживаємо більше ультраперероблених продуктів, ніж будь-коли раніше, причому жителі США та Великої Британії отримують понад 50% щоденного споживання енергії з таких продуктів. На жаль, цей тренд стає популярним і в Україні.

Нещодавнє дослідження пов’язало вживання ультраперероблених продуктів з підвищеним ризиком розвитку 32 несприятливих станів здоров’я, зокрема вороби серця, психічні розлади, діабет 2 типу, респіраторні захворювання, поганий сон і рак.

Нове дослідження, опубліковане цього тижня вченими з Массачусетської лікарні в Бостоні, свідчить, що вживання ультраоброблених продуктів (фастфуду) також може підвищити ризик інсульту та зниження когнітивних здібностей людини.

Давай розбиратися, яким чином їжа, яку ми вживаємо, впливає на наш мозок.

Серотонін – це нейромедіатор, який допомагає регулювати сон і апетит, впливає на настрій і пригнічує біль. 

Ба більше, на функцію цих нейронів – і на вироблення нейромедіаторів, таких як серотонін, – дуже впливають мільярди «хороших» бактерій, які складають мікробіом кишківника. 

Ці бактерії відіграють важливу роль у твоєму здоров’ї:

Дотримання здорового харчування (середземноморська дієта, традиційна японська дієта тощо) знижує ризик розвитку депресії на 25–35 відсотків. Споживання великої кількості овочів, фруктів, необроблених зернових, риби та морепродуктів, незначної кількості нежирного м’яса та молочних продуктів та майже повна відсутність оброблених і рафінованих продуктів і цукру, створює «рай» для корисних бактерій. Адже багато із цих необроблених продуктів є ферментованими, а отже, діють як природні пробіотики. 

Окрім того, дослідження показують, що існує зв’язок між біомом кишківника й розвитком не тільки депресії, а й навіть шизофренії. Відомо, що в людей із шизофренією та психозом мікробний склад кишківника відрізняється від мікробного складу кишківника здорових людей.

Дослідження припускають, що в основі цього ризику лежить мікробіота-кишково-мозкова вісь (MGBA). MGBA з’єднує кишківник із центральною нервовою системою, і дослідження показали, що люди, які страждають на шизофренію, можуть мати порушення в роботі MGBA.

А брак певних поживних речовин, спричинений недостатнім споживанням цих речовин або їхнім поганим засвоєнням організмом, може бути одним із факторів ризику розвитку психічних розладів. Наприклад, дефіцит вітамінів В9 (фолатів), В6 і В12 (необхідні для синтезу ДНК і білка) та вітаміну D виявився дуже поширеним серед людей із шизофренією та деменцією.

Зрозуміло, що це лише частина пазла перелічених когнітивних проблем, але це те, що ми можемо хоча б якось контролювати. Для цього тобі потрібно хоча б намагатися зменшити кількість шкідливої їжі та фастфуду. 

До речі, фастфуд та ультраперероблені продукти – це не тільки ризик розвитку ожиріння, діабету та проблем із серцево-судинною системою.

Для цього дослідження вчені набрали понад 30 000 учасників у віці 45 років і старше, щоб з’ясувати, як вживання ультраоброблених продуктів впливає на здоров’я їхнього мозку. 

“Коли ми думаємо про збереження і підтримку функції мозку протягом усього життя, важливо визначити фактори, які ми можемо змінити – іншими словами, модифіковані фактори ризику, – які можуть змінити цей ризик”, – зазначає У. Тейлор Кімберлі (Taylor Kimberly), доктор медичних наук, керівник відділу нейрокритичної допомоги та невролог у відділенні неврології Массачусетської лікарні в Бостоні і старший автор цього дослідження виданню Medical News Today. “Розуміння того, як ультраоброблені продукти впливають на мозок, може допомогти розробити стратегію для зменшення цього ризику”. 

В середньому протягом 11 років учасники дослідження заповнювали анкети про те, що вони їли та пили. На основі цієї інформації вчені визначили, який відсоток їхнього щоденного раціону становив фастфуд.

Наприкінці дослідження Кімберлі та його команда виявили, що у 768 учасників були діагностовані когнітивні порушення. 

У людей, чий раціон включав 25,8% ультраоброблених продуктів, розвинулися проблеми з пам’яттю та мисленням, порівняно з тими, хто їв 24,6% фастфуду. У цих учасників не розвинулися когнітивні проблеми.

Після коригування певних факторів, які можуть збільшити ризик деменції, таких як вік і стать, дослідники виявили, що збільшення на 10% кількості споживаних ультраперероблених продуктів пов’язане з підвищенням ризику розвитку когнітивних порушень на 16%. 

Вчені також повідомили, що вживання більшої кількості необроблених або мінімально оброблених продуктів корелювало зі зниженням ризику когнітивних проблем на 12%. 

Метою дослідження було забезпечити подальше розуміння ролі дієти, зокрема, фастфуду, у цій ширшій проблемі зниження когнітивних функцій. Важливо, що висновок про зв’язок між ультрапереробленими продуктами й здоров’ям мозку також вказує на потенційні шляхи захисту функцій нашого мозку.

Інші дослідження звʼязку між нездоровою їжею та мозком показали, що дієта з високим вмістом ультраоброблених продуктів, окрім зниження когнітивних функцій, може підвищити ризик депресії та тривожності.

Вивільнення нейромедіатора дофаміну в мозку створює відчуття задоволення. Він реєструє будь-яке задоволення однаково, незалежно від того, чи це реакція на наркотики, гроші, позитивний досвід або їжу. 

Нейробіолог Нора Волков пов’язує це з нашим базовим інстинктом виживання: “Протягом більшої частини еволюції їжа була дефіцитом”, – каже вона, тому нам потрібна була ця мотивація, щоб вижити. Піки вивільнення дофаміну від їжі нижчі, а швидкість повільніша, ніж у випадку з багатьма відомими речовинами, що викликають залежність, такими як наркотики. Хоча це означає, що їжа викликає менше звикання, ніж наркотики, її доступність, зручність і дешевизна ускладнюють уникнення залежності.

Дослідження показують, що деякі продукти, особливо з високим вмістом жирів і цукру (як, наприклад, багато ультраоброблених продуктів), стимулюють більше відчуття винагороди, ніж інші. 

Дофамін також може взаємодіяти з нейромедіатором глутаматом, який відіграє важливу роль у формуванні звичок, потягу та рецидивів. У документальному фільмі BBC д-р Кріс ван Туллекен протягом місяця вживав 80% ультраоброблених продуктів. Це стільки ж, скільки, згідно з дослідженнями, споживає п’ята частина населення планети. 

Протягом чотиритижневого експерименту сканування активності його мозку показало, що ділянки, відповідальні за винагороду, пов’язані з ділянками, які керують повторюваною, автоматичною поведінкою. “Це були зв’язки, яких раніше не було”, – сказав він, додавши, що це схоже на реакцію людини, яка вживає наркотики, що викликають залежність. Зміни тривали понад шість тижнів після завершення експерименту.

За словами Нори Волков, вироблення дофаміну починає збільшуватися навіть тоді, коли просто дивитися, відчувати запах, чути або думати про їжу, і це посилює мотивацію з’їсти її. “Відкидаючи залежність і ожиріння як проблеми самоконтролю, ми ігноруємо той факт, що для того, щоб ми могли здійснювати самоконтроль, нам потрібна належна робота ділянок нашого мозку, які регулюють нашу поведінку”, – говорить Волков.

Нещодавнє дослідження Імперського коледжу Лондона (ICL) показало, що британські діти отримують 60% своїх калорій з ультрапереробленої їжі, а для кожного п’ятого цей показник зростає до 78%. 

Деякі дослідники припускають, що підлітки є більш вразливими до впливу “корисних харчових продуктів”. Це пов’язано з тим, що здатність їхнього мозку оцінювати ризики та контролювати поведінку продовжує розвиватися приблизно до 25 років. Крім того, існують докази того, що в підлітковому віці дофаміну особливо багато, тому мозок швидко дізнається про винагороду.

Ми з радістю чекатимемо тебе та твоїх друзів у наших спортивних просторах APOLLO NEXT. Сподіваємось, що ти знайдеш тут свого тренера, нутриціолога та дружню спортивну спільноту.

Підпишись на наш канал в Instagram та Tiktok, щоб дізнаватись ще більше цікавої та корисної інформації!