Звʼязок між 6 особливостями сну та ризиком 172 захворювань: дослідження

Те, як ми спимо, може багато чого розповісти про наш загальний стан здоров’я. Ми звикли зосереджуватися на тривалості сну, але 8 годин, як виявилось, – не найголовніше. Нові дослідження показують, що потрібно звернути більшу увагу на режим та послідовність сну.

Ці висновки зроблені на основі даних про сон понад 88 000 людей з британського Біобанку, і хоча результати можуть виявити лише кореляції, вони можуть вказати майбутнім клінічним дослідженням на нові напрямки.

Вчені з Пекінського університету та Військово-медичного університету в Китаї розглянули вплив на здоров’я шести характеристик сну: тривалість, початок, ритм, глибина та ефективність сну, а також частота пробуджень протягом ночі.

Протягом середнього 6,8-річного спостереження 172 захворювання були пов’язані з цими характеристиками сну, причому багато з них були пов’язані лише з однією рисою.

Щоб зробити висновки більш достовірними, асоціації були успішно відтворені за допомогою іншої великої бази даних: Національного дослідження здоров’я та харчування США (NHANES).

В обох дослідженнях тривалість сну (виміряна за допомогою натільних датчиків) показала відносно слабкий зв’язок з ризиком захворювань, попри те, що в опитуваннях багато учасників висловлювали більшу стурбованість тим, скільки вони сплять, а не тим, як вони сплять.

Термін “ритм сну” по суті означає цикли неспання і сну, починаючи з моменту, коли людина лягає спати, і закінчуючи тим, коли вона прокидається кожного дня.

“Існуюча література непропорційно зосереджена на тривалості сну, а не на інших характеристиках сну”, – пишуть автори дослідження на чолі з Іменг Вангом (Yimeng Wang) з Китайського військово-медичного університету.

У поточному дослідженні, яке було опубліковано у Health Data Science, найбільш нестабільні ритми сну, на відміну від найбільш стабільних, були пов’язані з діабетом 2 типу, первинною гіпертензією, хронічними обструктивними захворюваннями легень, гострою нирковою недостатністю та депресією — і це лише деякі з них.

Час засинання та якість сну також були пов’язані з кількома захворюваннями.

Наприклад, у тих, хто лягав спати після 00:30, ймовірність розвитку цирозу печінки була у 2,6 рази вищою порівняно з тими, хто лягав спати до 23:30.

Крім того, у найменш ефективно сплячих спостерігалося майже в 1,8 рази більше випадків дихальної недостатності порівняно з тими, хто спав найефективніше.

Дані ґрунтуються на даних натільних моніторів сну, а також на суб’єктивних звітах, і це, як видається, важливе поєднання.

Отримані дані вказують на те, що покладатися лише на опитування, як це робили попередні дослідження сну, може бути ненадійно.

“Наприклад, деякі учасники, які мають труднощі із засинанням або підтриманням стабільного сну, можуть проводити багато часу в ліжку, але мати короткий реальний сон”, — пояснюють дослідники.

“Як свідчить наш аналіз, ця різка неправильна класифікація тривалості сну внесла суттєві похибки в оцінку розміру ефекту для низки захворювань, зокрема інсульту, ішемічної хвороби серця, серцево-судинних захворювань, а також депресивного епізоду і рецидивуючого депресивного розладу”.

Тобто результати дослідження показали, що тривалість сну — не такий вже важливий показник. Головне не те, скільки часу ти спиш, а саме якість твого сну та регулярність графіку відходу до сну. 

8-9 годин неглибокого сну з періодичним прокиданням посеред ночі — це набагато гірше для твого здоровʼя, ніж 5-6 годин міцного та глибокого сну. 

Досипання у вихідних, навіть якщо ти будеш спати по 10 годин кожну суботу та неділю, не допоможуть тобі “наздогнати” потрібні для здоровʼя години. Важливо, щоб твій графік сну був регулярний, наскільки це можливо в сучасних реаліях.

Ми з радістю чекатимемо тебе та твоїх друзів у наших спортивних просторах APOLLO NEXT. Сподіваємось, що ти знайдеш тут свого тренера, нутриціолога та дружню спортивну спільноту. 

Підпишись на наш канал в Instagram та Tiktok, щоб дізнаватись ще більше цікавої та корисної інформації!