Стоїцизм у спорті: основні ідеї філософії стоїків

Стоїцизм у спорті – це коли сучасна спортивна психологія зустрічається з античною філософією. Що ж ти можеш запозичити у стоїків, щоб досягнути своєї спортивної мети?

Спортивна психологія – дуже цікава галузь, яка важлива для спортсменів (особливо професійних). Адже давно вже відомо, що те, що у нас в голові, напряму впливає на наше тіло. Наприклад, найскладніше у марафонах – це далеко не сам біг. Найскладніше – вмовити себе в голові продовжувати бігти та не зупинятись. Й доволі часто бігуни сходять з дистанції через незмогу витримати марафон ментально, а не через те, що відмовляють ноги.

Й саме тут на допомогу приходить спортивна психологія. А стоїцизм (вчення однієї з найвпливовіших філософських шкіл античності) ідеально підходить для того, щоб навчитись витримувати психологічно усі складнощі тренувального процесу, підготуватись до змагань та «не зійти з дистанції».

Стоїци́зм — вчення однієї з найвпливовіших філософських шкіл античності, заснованої 300 р. до н. е. Своє ім’я школа отримала від назви портика Стоя Пойкіле (грец. στοά ποικίλη, букв. «розписний портик», «розписна стоя»), де засновник стоїцизму, Зенон із Кітіона, вперше виступив як самостійний учитель. 

Стоїки вважали логіку, фізику та етику частинами філософії. Найвідомішим є їхнє порівняння філософії з фруктовим садом, де логіка — садова огорожа, фізика — фруктове (фруктові) дерево (дерева), а етика — плоди дерева, тобто результат, що базується на певних (зумовлено-визначених) принципах і обмежений певними рамками.

Стоїцизм був впливовим філософським напрямком від епохи раннього еллінізму аж до кінця античного світу. Свій вплив ця школа залишила і на подальші філософські епохи.

Чотири основні («кардинальні») чесноти стоїків, які ведуть до еудаймонічного життя — це мудрість, мужність, поміркованість та справедливість.

Якщо дуже просто узагальнити, то можна сказати, що стоїцизм значно спрощує життя (особливо зараз), він вчить:

Можна сказати, що основна суть – нехай у світі і є безліч речей, які не підвладні людині, вона завжди в змозі контролювати саму себе – свої думки та дії. І цю силу можна і потрібно використовувати на благо собі та світу.

Практики стоїцизму допоможуть тобі справитися з тривожністю і страхами, відстоювати свої інтереси, долати труднощі і почуватися стабільніше навіть у найтемніші часи.

До речі, стоїцизм знову популярний, й зараз можна побачити багато різних книг з психології про стоїцизм, але вже у сучасній інтерпретації. 

Як бачиш, спортсменам у стоїків є багато чому повчитися. Особливо це стосується дисципліни та проходження через труднощі та випробування.

Згідно зі статтею в Sports Illustrated, багато спортсменів і тренерів зацікавилися стоїцизмом завдяки книзі Райана Холідея «Перешкода – це шлях» (2014) і безлічі інших його видань, які знайомлять читачів з мудрістю Зенона, Епіктета, Марка Аврелія та інших філософів-стоїків.

Цей вислів належить і застосовувався римським імператором Марком Аврелієм за 2000 років до появи сучасної спортивної психології і тісно пов’язаний з вченням терапії прийняття та рішучості (Acceptance and commitment therapy, «ACT»). Як хтось з тих давніх часів зміг створити таку сучасну мудрість? Аврелій – історично відомий як «король-філософ» – тренував себе за допомогою методів самодопомоги свого часу, письмових праць своїх попередників-стоїків, а також вносив свої власні нотатки мудрості.

І стоїцизм, і ТПР наголошують на тому, що емоції та мислення, які не піддаються контролю, можуть заважати обґрунтованому вибору та ефективному реагуванню на зовнішні події. 

Стоїки визначили три найважливіші дисципліни, щоб запобігти тому, щоб внутрішні речі не заважали оптимальній роботі. На думку Холідея, ці дисципліни є такими:

Ці три дисципліни мають разючу схожість з «трьома стовпами» того, що ТПР називає «психологічною гнучкістю» або, використовуючи спортивну термінологію, «психологічною витривалістю» і «стійкістю». 

Стоїцизм був і залишається дисциплінованою навичкою, що вимагає щоденної практики і тренувань, так, як навички в спорті та інших видах діяльності.

То ж можна запозичити у стоїків, що допоможе досягти спортивної мети?

Використовуючи те, що стоїцизм називає «обґрунтованим вибором», і те, що ТПР називає «точкою вибору», можна розпізнати «непотрібні думки» і не дозволити їм призвести до непотрібних дій, які можуть бути наслідком неефективних думок (і емоцій). Натомість можна обрати більш ефективну поведінку, яка призведе до кращих результатів.

Розвиток стоїчного мислення передбачає більше, ніж просто позитивне мислення. Він вимагає розвивати почуття самосвідомості та контролю над своїми думками та емоціями. 

Один із способів досягти цього – практикувати техніки усвідомленості та медитації. Уважність передбачає зосередження уваги на теперішньому моменті, тоді як медитація допомагає заспокоїти розум і покращити концентрацію. 

Ще один спосіб розвинути стоїчне мислення – переосмислення негативних думок та емоцій на більш позитивні та конструктивні. Наприклад, замість того, щоб зациклюватися на пропущеному пострілі або програній грі, спортсмени можуть зосередитися на тому, що вони можуть контролювати, і вжити заходів для поліпшення своїх результатів у майбутньому. Зосереджуючись на процесі, а не на результаті, спортсмени можуть розвивати стійкість і зберігати позитивний настрій перед обличчям викликів.

Стрес і тривога можуть бути значними перешкодами на шляху до спортивних досягнень. Застосовуючи стоїчні техніки, зокрема негативну візуалізацію та premeditatio malorum, спортсмени можуть навчитися ефективніше керувати стресом і тривогою. 

Негативна візуалізація передбачає уявлення найгірших сценаріїв і підготовку себе до них подумки. Таким чином, спортсмени можуть розвинути стійкість і почуття перспективи, які допоможуть їм впоратися зі складними ситуаціями.

Premeditatio malorum – передбачення потенційних викликів і невдач та психологічну підготовку до них. Візуалізуючи потенційні перешкоди та розробляючи план їх подолання, можна зменшити стрес і тривогу та покращити свої результати.

Одним із ключових принципів стоїцизму є ідея про те, що невдача – це можливість для зростання і самовдосконалення. Приймаючи невдачі та навчаючись на помилках, спортсмени можуть розвинути стійкість і психологічну міцність, необхідні для досягнення успіху в спорті. 

Можна практикувати техніки ведення щоденників і самоаналіз, щоб вчитися на своїх помилках і розвивати мислення, спрямоване на зростання. Ведення щоденників – це запис думок і почуттів про певний досвід, тоді як самоаналіз передбачає виділення часу для обмірковування своїх дій і впливу, який вони мали на ситуацію. 

Розмірковуючи над своїми результатами, ти можеш визначити сфери для вдосконалення та розробити план для їх вирішення. 

Філософія стоїцизму пропонує практичні методи, які можна використовувати для покращення своїх спортивних досягнень. Розвиваючи стоїчне мислення, керуючи стресом і тривогою та приймаючи невдачі, ти можеш досягти більшого успіху та самореалізації у своїх спортивних починаннях.

Леброн Джеймс відомий своїм стоїчним мисленням, яке він пояснює читанням античної філософії. Кобі Брайант також застосовував стоїчну філософію у своїй спортивній діяльності, використовуючи такі техніки, як візуалізація та негативна візуалізація для збереження фокусу та подолання перешкод. Серед інших відомих спортсменів-стоїків – Тім Феррісс, Райан Холідей та Джо Роган.

Ми з радістю чекатимемо тебе та твоїх друзів у наших спортивних просторах APOLLO NEXT. Сподіваємось, що ти знайдеш тут свого тренера, нутриціолога та дружню спортивну спільноту.

Підпишись на наш канал в Instagram та Tiktok, щоб дізнаватись ще більше цікавої та корисної інформації!