Як перестати перейматися й почати займатися спортом

Уяви собі автомобіль, що застряг у багнюці: колеса крутяться й крутяться, занурюючи машину все глибше в болото. Так і ти можеш занурювати свій мозок в трясовиння, з якого ніяк не можеш вибратися. 

У певних ситуаціях детальне обмірковування й прорахунок різних варіантів розвитку подій – це не погано. Але іноді це дуже заважає. Заважає почати вчитися чомусь новому, відкрити свій бізнес або навіть просто піти до спортивного клубу й таки почати займатися спортом.

Це можна назвати надмірним мисленням (overthinking), і це не є ані продуктивним, ані здоровим. Існує доведений зв’язок між обмірковуванням і депресією, тож такий стан зараз виникає часто й він дуже заразний. Гарна новина полягає в тому, що з цього кола можна вирватися, перестати перейматися та нарешті почати втілювати свої плани та мрії. І таки почати тренуватися, адже спорт – це ідеальні ліки проти депресії та тривожності. Побічні реакції – гарний настрій та підтягнуте, здорове тіло.

Надмірне мислення – це процес повторюваного, непродуктивного обдумування. Твої думки можуть бути зосереджені на багатьох різних речах. Дослідження зазвичай розрізняють роздуми про минуле й теперішнє та занепокоєння про майбутнє. Це постійні цикли мислення, які, здається, не мають розв’язки.

Дослідження показують, що 73% людей у віці від 25 до 35 років хронічно занадто багато думають, а також 52% людей у віці від 45 до 55 років.

У багатьох випадках надмірне мислення може проявлятися у вигляді роздумів – наполегливе обмірковування подій минулого й навіть теперішнього з негативним настроєм. Як ми вже казали, гарна новина полягає в тому, що існують позитивні способи переосмислити свої думки та зменшити стрес.

Такий стан сам по собі не є психічним захворюванням, але він пов’язаний з депресією, тривогою, розладами харчової поведінки та вживанням психоактивних речовин. 

Іноді занепокоєння і роздуми можуть обманом змусити мозок асоціювати себе з чимось корисним або продуктивним, пояснює Наталі Даттіло, доктор філософії, клінічний психолог охорони здоров’я в Бостоні й професор психіатрії в Гарвардській медичній школі. 

Вона каже, що занепокоєння – це характерна ознака генералізованого тривожного розладу. Деякі люди вважають, що хвилювання свідчить про те, що вони про щось турбуються або готуються до найгіршого результату, тому воно може легко стати звичкою, хоча її можна (і потрібно) позбутися.

Пастка полягає в тому, що надмірні роздуми насправді шкодять твоїй здатності ухвалювати рішення. Вчені виявили, що роздуми негативно впливають на процес ухвалення рішень: учасники, які багато думають, вважають, що їм важче приймати рішення, й вони менш впевнені у них.

За своєю суттю, постійне хвилювання й багато думок – це автоматичний механізм самозахисту. Про що ти схильний занадто багато думати? Найімовірніше, ти зосереджуєшся на реальних проблемах: фінанси, здоров’я, робота, стосунки, сенс життя, а зараз і війна. Відчуття контролю над цими різними сферами дає відчуття благополуччя, і, звичайно, ти хочеш для себе найкращого. Однак ключовим моментом тут є те, що непродуктивні роздуми про ці сфери життя мало сприяють їхньому покращенню.

Тобто ти можеш скільки завгодно уявляти, як все буде добре, як ти розв’яжеш свої проблеми, нарешті почнеш правильно харчуватися, схуднеш та займешся своїм загальним здоров’ям. Уявляти це все в деталях, прораховувати різні сценарії. Але якщо ти нарешті не почнеш хоч щось робити, нехай навіть маленькими кроками, у твоєму житті так нічого й не зміниться, а тривожні думки будуть тільки множитись.

Ти не думаєш забагато навмисно. Думки найчастіше є автоматичними й звичними, а це означає, що надмірне мислення стає звичкою. Ти не лягаєш вночі з думками, що зараз ти ще маєш поміркувати наступні дві години, замість того, щоб засинати. Твій мозок просто робить те, що він робив раніше.

То як зрозуміти, що ти занадто багато думаєш й дуже мало робиш? 

Прочитай ці питання і якщо більшість відповідей на них будуть “так”, тоді в тебе, можливо, є схильність до надмірного мислення.

У тебе є мета – ти хочеш схуднути, бути здоровим, мати сильне та красиве тіло. Щоб отримати все це, тобі потрібно нарешті перестати думати про те, що в тебе щось не вийде, що ти будеш якось не так виглядати у залі, що з тебе будуть сміятися, що ти вже занадто старий для таких тренувань або що ти знову зірвешся з дієти й все стане ще гірше.

Мозок постійно продукує різноманітні думки. Але мислення – це вулиця з двостороннім рухом. Хоча мозок може пропонувати численні або майже постійні «пропозиції думок», в кінцевому підсумку ти сам вирішуєш, чи ти приймеш їх.

Ти не повинен сприймати кожну тривожну думку, яка виникає в голові, як істину. Насправді можна використати ці моменти, щоб поставити під сумнів і перевірити, що є правдою, а що – лише твоя уява. І тоді тривожні думки не матимуть над тобою такої влади.

Скоріш за все, існують певні думки або проблеми, які з більшою ймовірністю запускають у тебе в голові процес надмірного мислення. Наприклад, якщо ти тривожна людина, то думки про майбутнє з більшою ймовірністю можуть спровокувати цей стан. 

Для іншої людини це можуть бути роздуми про свою компетентність або про те, чи подобаються вона іншим. У будь-якому випадку, важливо знати свої тригери, які провокують надмірне мислення. І щойно ти будеш ловити ці думки в голові, перекривай потік. А це можна зробити за допомогою наступних трьох пунктів.

Коли мозок перебуває у стані спокою, його певні ділянки (зони розв’язання проблем і зони, пов’язані з самореферентним мисленням) постійно чимось зайняті. Це означає, що, якщо залишити мозок напризволяще, він буде занадто багато думати. 

І для того, щоб в нього на це не було часу, потрібно навчити його діяти інакше. Особливо, якщо в тебе це стається в певний час, наприклад, перед сном. Цю звичку можна перепрограмувати за допомогою інших видів діяльності, які очищають свідомість. І для цього чудово підходить медитація.

Якщо у тебе є можливість вийти на прогулянку – йди! Дослідження показують, що 90-хвилинна прогулянка на природі може зменшити схильність до надмірних роздумів. Ця реакція здебільшого пов’язана з відсутністю шуму та відволікаючих чинників у природних умовах.

Тренування уваги – це техніка медитації, яка може бути корисною для людей з тривогою та депресією. Найпростіший спосіб практикувати її – зосередитися на чомусь абсолютно буденному і рутинному, наприклад, митті посуду, складанні білизни або своєму диханні та на відчуттях в тілі.

І ти настільки фокусуєшся на своїх відчуттях або процесі, у якому знаходишся (миття посуду), що цей “лазерний” фокус допомагає вгамувати інші нав’язливі думки.

До речі, в на просторах APOLLO NEXT відкрився новий модуль, де ти можеш помедитувати й помандрувати до зірок хоча б у своїй свідомості!

Тож переставай занадто багато думати й уявляти, як все буде. Краще приходь до нас втілювати свої мрії.

Ми з радістю чекатимемо тебе у наших спортивних просторах APOLLO NEXT. Сподіваємось, що ти знайдеш тут свого тренера, нутриціолога та дружню спортивну спільноту. 

Підпишись на наш канал в Instagram та Tiktok, щоб дізнаватись ще більше цікавої та корисної інформації!