«Бийся або біжи» – навіщо нам симпатична нервова система та як вона допомагає в тренуваннях
Ми, люди, все-таки походимо від тварин, й деякі інстинкти в нас й досі превалюють над розумом. Один з них – це стан «бий або біжи», коли ми опиняємося у стресовій ситуації (особливо під час сварки). Саме це колись допомогло твоїм предкам вижити, і тому врешті-решт на світ з’явився ти. Цей інстинкт передався тобі у спадок для виживання.
За цей сценарій відповідає симпатична нервова система (СНС). І саме вона вмикається, щоб допомогти тобі розігрітися перед тренуванням й підготувати тіло до фізичних навантажень. Адже зараз тобі буде потрібно “бігти”, й чим швидше та довше ти бігтимеш – тим краще.
Тож сьогодні розбираємося, за що відповідає симпатична нервова система та як це працює у спорті!
Що таке симпатична нервова система?
Симпатична нервова система підвищує активність організму. Вона приводить тіло у стан готовності до активних дій, наприклад, для оборони чи втечі в екстремальних ситуаціях.
Вона підвищує:
- серцеву діяльність;
- артеріальний тиск;
- кровопостачання і тонус скелетних м’язів;
- гліколіз;
- обмін речовин.
Водночас гальмуються інші процеси, активність яких безпосередньо в цей момент не є необхідною (наприклад, діяльність травної системи).
Саме вона запускає в тобі відповідь на стресову ситуацію «бийся або біжи». Прискорюється серцебиття, дихання, підвищується температура тіла, м’язи напружуються, з’являються краплі поту.
Як працює відповідь «бийся або біжи»?
Ретельно організована, але майже миттєва, послідовність гормональних змін і фізіологічних реакцій допомагає тобі відбити загрозу або втекти в безпечне місце.
У цей час в тілі відбувається багато фізіологічних змін.
Реакція починається у твоїй мигдалині – частині мозку, яка відповідає за відчуття страху. Мигдалеподібне тіло реагує та посилає сигнали в гіпоталамус, який стимулює вегетативну нервову систему (ВНС).
ВНС складається з симпатичної та парасимпатичної нервових систем. Симпатична нервова система керує реакцією «бийся або біжи», а парасимпатична нервова система керує заморожуванням. Твоя реакція залежить від того, яка система домінує у відповіді в цей момент.
Загалом, коли стимулюється ВНС, тіло виділяє адреналін і кортизол, гормон стресу. Ці гормони вивільняються дуже швидко, що впливає на:
- Пульс. Серце б’ється швидше, щоб доставити кисень до основних м’язів.
- Легені. Дихання прискорюється, щоб забезпечити більше кисню в крові.
- Очі. Периферійний зір покращується, щоб ти міг помічати, що відбувається навколо тебе. Зіниці розширюються й пропускають більше світла, що покращує зір.
- Вуха. Слух стає гострішим.
- Кров. Кров згущується, а це підвищує фактори згортання – готує тіло до травм.
- Шкіра. Шкіра може виділяти більше поту.
- Руки та ноги. Оскільки приплив крові до основних м’язів збільшується, руки та ноги можуть охолонути.
- Сприйняття болю. Боротьба або втеча тимчасово зменшує твоє сприйняття болю.
Твої конкретні фізіологічні реакції залежать від того, як ти зазвичай реагуєш на стрес. Зазвичай твоє тіло повертається до свого природного стану через 20-30 хвилин.
Як це працює в тренуваннях
Коли ти тренуєшся, твоя симпатична нервова система готує тіло до фізичної активності, прискорюючи пульс, дихання та артеріальний тиск. Навіть думки про фізичні вправи можуть спричинити завчасну реакцію й підвищити пульс. СНС також забезпечує вивільнення глюкози з печінки, щоб дати тобі заряд енергії. Пульс підвищуватиметься згідно з навантаженням під час тренування, а потім твоя симпатична нервова система візьме на себе роботу, щоб повернути його до нормального стану, коли ти закінчиш фізичні вправи.
Ця реакція вмикається під час розминки. Саме тому тренер постійно повторює тобі, що перед тренуванням обов’язково потрібно розігрівати тіло. Ця система допомагає тобі поступово й лагідно підготувати м’язи, сухожилля, серце та легені (й навіть мозок) до майбутніх фізичних навантажень. Особливо, якщо тренування має бути активним.
Іноді надмірну активність симпатичної нервової системи у стані спокою пов’язують з серцево-судинними захворюваннями, такими як гіпертонія та серцева недостатність. Тобто, це коли тебе може почати колотити не перед тренуванням й навіть без стресових ситуацій. Може здатися, що фізичні вправи зроблять ще гірше й так перевантаженому серцю та судинам.
Проте доведено, що фізичні вправи зменшують наслідки гіперактивності СНС. Таким чином, хоча фізичні вправи активізують цю систему зараз, вони насправді сприяють твоєму загальному здоров’ю та гомеостазу в довгостроковій перспективі.
Тож тепер ти розумієш, як це працює, й, надіємось, тепер будеш завжди слухати тренера.
А ми із радістю чекатимемо тебе у наших спортивних просторах APOLLO NEXT. Сподіваємось, що ти знайдеш тут свого тренера, нутриціолога та дружню спортивну спільноту.
Підпишись на наш канал в Instagram та Tik Tok, щоб дізнаватись ще більше цікавої та корисної інформації!
Опубліковано 01.06.2023 у категорії Корисне
